Узагальнення досвіду ЄС щодо податкового стимулювання розвитку зеленої економіки уявляється важливим як з позицій нормативно-правової бази та системи стратегічних документів ЄС, так і з точки зору інструментарію податкового стимулювання, що на практиці застосовуються окремими країнами європейського співтовариства.
Проведений аналіз дозволяє сформулювати рекомендації щодо використання в Україні кращих практик країн ЄС в сфері податкового стимулювання зеленого переходу з урахуванням стану економіки України та перспектив її повоєнного відновлення.
1. Кращі практики податкового стимулювання розвитку зеленої економіки передбачають широке коло інструментів податкового регулювання, але з урахуванням існуючих обмежень як в Україні, так і в ЄС, найбільш перспективним є застосування податкового кредиту та інструментарію амортизаційної політики.
2. Що стосується перспектив використання миттєвої (повної) амортизації в Україні, яка кваліфікована в НСДУ як основний інвестиційний стимул, доцільним, особливо на етапі активних воєнних дій (в перспективі на етапі повоєнного відновлення економіки ці обмеження можуть бути частково послаблені), уявляється введення обмежень щодо:
- сфокусованого цільового спрямування інвестиційних проєктів (наприклад в сфері «зеленої» металургії або розвитку окремих видів безвуглецевої енергетики);
- складу основних засобів, що підпадають під дію пільги – тільки окремі складові активної частини основних засобів з регламентацією конкретного їх переліка для відповідних проєктів;
- граничної вартості об’єкту основних засобів з поступовим переходом до встановлення верхнього порогу податкових витрат для відповідного платника.
3. Податковий кредит (розширений податковий кредит), який достатньо широко використовується країнами ЄС, в умовах України уявляється доцільним на етапі повоєнного відновлення економіки і, перш за все, для стимулювання R&D в сфері реалізації завдань чистої промислової угоди відповідно до національних пріоритетів України.
4. Виходячи з досвіду ЄС в сфері просторового розвитку перспективним уявляється розширення прав органів місцевого самоврядування та місцевих органів в сфері активного податкового стимулювання інвестиційної основи регіонального розвитку, що забезпечуватиме диверсифікацію просторового розвитку на основі широкого впровадження зелених інвестицій. В першу чергу, має бути переглянутий перелік повноважень місцевих органів влади не тільки в сфері податкового контролю, а й щодо забезпечення права введення податкових пільг, насамперед, інвестиційного характеру. Останнє не має обмежуватися виключно місцевими податками і зборами, його слід поширити також на закріплені за місцевими бюджетами загальнодержавні податки і збори. Такий підхід обумовлено незначною (порівняно з іншими країнами ЄС) питомою вагою місцевих податків в загальних податкових надходженнях, а також європейською тенденцією децентралізації податкової політики;
5. З урахуванням стану державних фінансів та антикорупційної спрямованості державної податкової політики, актуальною є необхідність ефективної протидії поширеному в світі явищу, яке отримало назву «greenwashing» (т. зв. «озеленення» інвестиційних витрат) - штучне викривлення характеру інвестицій, внаслідок чого податкові пільги та відповідні фінансові преференції отримують інвестиційні проєкти, не позв’язані із реалізацією зеленого курсу);
6. Крім традиційного податкового інструментарію корпоративного прибуткового податку, досвід податкової політики країн ЄС свідчить про перспективність використання також регулятивного потенціалу інших податків і зборів, що широко реалізовано в кращих практиках податкового стимулювання зеленого переходу в країнах – членах ЄС. В першу чергу йдеться про т. зв. «поведінкові» податки – акциз, ПДВ, транспортні та енергетичні податки й т. ін.
7. Аналіз інструментарію податкового стимулювання зеленого переходу свідчить про усталену практику застосування різноманітних запобіжних механізмів. Запорукою забезпечення дієвості податкового стимулювання інвестицій є інституційне забезпечення реалізації таких механізмів шляхом внесення відповідних змін в Національну стратегію доходів до 2030 р. та їх законодавча регламентація.
Завантажити презентацію